В особистому листуванні вкотре виникла розмова про егрегори. Щоб не писати друзям багато разів і багато тексту, викладу своє розуміння публічно. Розмова не пуста, хоча б тому, що кілька моїх друзів кидали практику потрапивши під враження тих міркувань про егрегори, які щедро пропонує інтернет. І навіть у текстах шановних мною авторів, наприклад, у А. Підводного присутня деяка демонізація цього феномена.

Я не стала збирати по інтернету всю лякаючу інфу на цю тему, але відгукнуся на те, що пред’являють люди, які з побоюванням запитують про те: «А що у Рейки теж існує егрегор?» Їхнє основне побоювання полягає в тому, що егрегор це якась енергетична структура, яка контролює людей, які вступили в духовну спільноту, використовує їхню енергію, потребує непомірної оплати за ті позитивні моменти, які дає.

Отже перший факт, який ніхто з нас не може, втім, перевірити, це той, що утворення егрегора — це закономірний процес, що супроводжує будь-яке спілкування, співжиття, однакове проведення всіх живих істот. Тобто не лише духовне. Егрегор обов’язково формується, як тільки двоє людей підійшли один до одного і привіталися, і зникає, коли вони розійшлися. Це нестійкий егрегор. Якщо ми регулярно спілкуємося, і так регулярно, що навіть живемо разом, утворюється стійкий егрегор.

Група людей, що вібрує однаково у зв’язку з однаковими думками, почуттями, однаковою ідентифікацією себе теж утворюють егрегор. Тобто є егрегор пари, міста, феміністок, просто всіх жінок, всього людства, егрегор Таро, егрегор людей, які придбали всі томи ВРЕ. Тому ізолюватись від егрегорів у нас ніяк не вийде. Навіть, якщо ми ухвалимо рішення піти в печери Гімалаїв, і там жити в тиші та спокої, то у нас виникне спільний егрегор з тими людьми, які колись зробили те саме.

Природно припустити, що егрегор має самосвідомість, і мене це не дивує, адже в ньому поєднуються наші живі свідомості, думки, почуття, наміри. І ось, у багатьох, виходячи з цього припущення, плюс з устрою своїх зв’язків і стосунків з людьми і виникає переконання, що егрегор це щось, якщо не вороже, то те, що нас використовує як тварин на скотофермі.
І тут я хочу згадати відомий всім постулат «Що вгорі, те і внизу», і пропоную озирнутися і побачити, а що ж унизу, чи є тут маніпуляція, використання один одного? Безперечно є. Але тут є і дружелюбність, любов, повага до вибору іншого, втім рідше. З цього всього я роблю висновок, що егрегори не можуть бути більш іншими, ніж ми тут. Адже вони – це наше тонке продовження. Спільноти, в яких ми перебуваємо заради того, щоб користуватися один одним, конкурировати утворюють такі ж егрегори, — маніпулюючі та ревниві. Спільноти, в які ми прийшли за духовним зростанням, які утворилися навколо майстра з його особливим характером створять егрегор наповнений насамперед цим майстром і якостями, які нас зібрали тут. І це дуже цінно мати доступ до якостей, сили та досвіду саме таких егрегорів.
Для ілюстрації сказаного вище проаналізуйте і порівняйте характери добре відомого нам усім на практиці егрегора ФБ, і поки не всім відомого егрегора Рейкі.

Згадайте, як складно буває відірватися від тупого перегортання стрічки, від нескінченної перевірки повідомлень. От би було так само важко відірватися від практики медитації, від сеансу Рейки. Але ж ні! Ніхто не стукатиме в їхні двері насильно. Егрегори цих практик не поспішають нас чимось утримувати, вони поважають наш вибір зростати чи не зростати, і навіть ініціації, посвячення в практики, не в змозі втримати нас на тяжкому шляху повернення себе. Як багато людей, отримавши або ініціацію в Рейки закидають усі за місяць.

Найкраще, що мені зустрілося про егрегори – це, звичайно ж, слова Ошо. Його запитували, чому так буває, що одна людина планує щось запитати у майстра, але не вирішується і раптом це питання ставить хтось інший, або майстер починає сам розповідати те, що важливо почути. І Ошо сказав, що існує спільна душа всіх присутніх тут людей і ця душа дбає про те, щоб кожному учаснику дістався необхідний досвід, необхідна підтримка, вона організує загальні та індивідуальні процеси для всіх.

Для мене існування такої душі, сама можливість виникнення душі у всього сущого разом і окремо – це одна із священних таємниць світобудови. Для мене важливо й достатньо знати, що не тільки ми живі, а й те, що наші колективи та партнерства живі, що вони народжуються, хворіють, цвітуть та вмирають, як і все живе. Якщо говорити про ці душі, як про зловмисних егрегорів, з тим смаком, який залишається від цих розмов, то дійсно хочеться не мати з ними жодної справи. Очевидно, що у багатьох, хто говорить про егрегорх, брак знання та розуміння предмета щедро доповнюється проекціями свого внутрішнього світу.

Кранті Мад’я