Коли я почала практикувати Рейки, мене дуже підтримувала ця ідея. Я розуміла її так, що з Рейки зі мною завжди буде все добре, і не буде погано.
Часто ті, хто приходять за ініціацією, питають: тепер я буду завжди здоровий? Тепер я буду завжди щасливий? Це корисне питання, тому що тоді я можу одразу врятувати людину від неправильного розуміння цього вислову «Рейки дає краще». Від ілюзій і розчарувань, від бажання сказати через кілька років: «Ось я стільки практикував, звідки взялася хвороба, руйнування значущих відносин, звільнення з роботи тощо». Відповідей буде кілька.
Коли я вивчала астрологію, я зрозуміла, що залежно від рівня розвитку, людина проживає неминучі за транзитами ситуації з різною мірою залученості в них. І якщо на першому рівні розвитку ситуація може призвести до смерті, то на третьому – тільки страх смерті, на четвертому – смерть особистості, але не тіла, на п’ятому – зовсім не торкнеться людини. І Рейки очевидно дає підвищення вібрацій, і це означає, що коли ми проживаємо ситуацію з Рейки, ми проживаємо її або на рівень вище, або хоча б на півцеглинки вище. Звичайно, іноді важко повірити, що весь жах, що приходить у життя з хворобою себе чи близьких, депресія та відчай – це і є те найкраще, що може прийти з Рейки. І перевірити це не дано, бо ми не знаємо що було б без Рейкі
І другий аспект цієї відповіді. Так, Рейки дає нам найкраще, і іноді це найкраще пов’язане із загостренням хвороби або виведенням на психологічний рівень того, про що тихо боліло тіло, і тоді раптом потрібно зробити складний вибір у стосунках або навчитися тримати удар на роботі. Часто до цього часу Рейки вже підготувала в нас силу обрати інший рух душі, ніж той, що створював хворобу, але для того, щоб це зрозуміти, потрібно наважитися прожити сувору ситуацію.
Коли щось таке відбувається зі мною, я стараюся з сеансів Рейки буквально не виходити, коли вже не можу робити Рейки, іду робити Динамічну Медитацію або Глибиний дотикі. Іноді хочеться сказати: «Навіщо ти залишив мене, Господи…». І, згадавши Боголюдину, розп’яту на хресті, розумієш, що чомусь це буває потрібно людині, саме такий стан, коли здається, що Бога немає, що гірше бути не може. Вочевидь, щось у нас тільки таким чином може зцілитися.
І я бачу ще один аспект цього питання.
Частково наші труднощі в житті пов’язані з тим, що ми не бачимо те добре, що вже є. Чому?
Бо це захисний механізм, вироблений еволюцією, який створює фокус уваги людини на тому, що представляє труднощі, небезпеку, в чому є ризик. Ці речі дійсно варто бачити, але тоді з поля зору випадає те хороше, що у нас є, над чим не потрібно працювати. Природа забезпечує такий негативний фокус уваги для збереження життя. Але для розвитку душі нам потрібні власні зусилля, свідомий вибір БУТИ ВДЯЧНИМ за те що є.